|
У традиційній аюрведичній медицині Індії ашваганду (переклад із санскриту — запах коня) застосовують уже понад 5 000 років. З кореня виготовляють аюрведичний тонік, з насіння та листя — болезаспокійливі відвари, настоянки від вошей, косметичні мила. Свіжі ягоди помірно токсичні, і застосовуються як блювотний засіб. У Європі та Америці досконало досліджувати та доводити дієвість речовин, які містяться в кореневищі рослини ашваганда, вчені медики активно розпочали з 80-х років. минулого століття.
Завдяки дослідженням, добавка Ашваганда сьогодні призначається при наступних хворобах та станах:
- хронічна втома;
- біполярні та обсесивно-компульсивні розлади, тривожність, стрес;
- зниження активності природних клітин-кілерів імунної системи;
- інфаркт міокарда;
- остео-, ревматоїдний та подагричний артрити;
- виразка шлунка, індукована стресом;
- надлишкова маса тіла, переддіабет, цукровий діабет 2 типу;
- гіпотиреоз;
- атеросклероз;
- набряки;
- бронхіальна астма;
- сінна лихоманка;
- проблеми із селезінкою;
- клімактеричний синдром у перименопаузі;
- епілепсія;
- труднощі із засинанням та тривалістю сну без пробуджень;
- вікові проблеми з вестибулярним апаратом;
- стареча дегенеративна атаксія, деменція, хвороби Альцгеймера та Паркінсона;
- шизофренія;
- лікування морфіном наркоманії;
- періоди складання іспитів та інтенсивного навчання.
Існує кілька переконливих рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень, що показують хороші результати від допоміжного лікування Ашвагандою профілактують та лікують аденоми легень, передракових гінекологічних хвороб, саркоми, лейкозу, мієлоїдного лейкозу, онкології легень, молочної залози, шлунка, нирок, передміхурової залози.
Способи застосування та дози:
- настоянка — приймати по 20-40 на 50мл води або 2-3 рази на день за 20 хв. до їди.
|